Японська культура є неповторним самобутнім явищем у контексті загальносвітовій культури, а й у деяких інших східних культур. Вона безупинно розвивалася, починаючи з X - XI століть. З XVII і по середини ХІХ століття Японія була практично закритою іноземців (зв'язку зберігалися тільки з Нідерландами й Китаєм). У період цієї ізоляції у Японії одержало творче розвиток національну своєрідність. І коли з спливанні кількох століть перед світом, нарешті, відкрилася багатюща традиційна культура Японії, вона мало дуже великий впливом геть наступне розвиток європейської живопису, театру й літератури.

Японська цивілізація сформувалася внаслідок складних та різночасних етнічних контактів. Життя у постійному очікуванні стихійних руйнацій, коштовність малої кількості придатної в обробці землі зіграли своєї ролі у формуванні з психології та естетичних поглядів японців. Японська культура, в на відміну від індійської і давньою китайською межі середньовіччя щойно народжувалася, тому їй було притаманний підвищений динамізму особлива чуйність до сприйняття чужоземних впливів.